1. Будова ока
Оптична система – сукупність оптичних елементів, призначена для формування пучків світлових променів або для одержання зображень.
Розрізняють природні (біологічні) і штучні оптичні системи.
Око людини – це природна оптична система.
Будова ока:
Склера (щільна непрозора оболонка, яка ззовні вкриває око)
Сітківка (світлочутлива поверхня очного дна)
Рогівка (прозора рогова оболонка, що діє як збиральна лінза й забезпечує 75 % здатності ока заломлювати світло)
Райдужка (райдужна оболонка, має в різних людей різне забарвлення)
Зіниця (круглий отвір, який звужується в разі збільшення освітленості й розширюється в разі її ослаблення)
Адаптація – це здатність ока пристосовуватися до різної яскравості спостережуваних предметів.
Кришталик (збиральна лінза, яка завдяки скріпленим із нею м’язам може змінювати свою кривизну, а отже, оптичну силу)
Склисте тіло (прозора драглиста маса, що заповнює простір між кришталиком і сітківкою)
2. Зір і бачення
Проблемне питання
• Як утворюється і сприймається оком зображення предмета?
Світло, яке потрапляє в око, заломлюється в рогівці, кришталику та склистому тілі. Зображення, яке утворюється на сітківці ока, – дійсне, зменшене, обернене.
Світлочутливі клітини сітківки перетворюють зображення на нервовий імпульс, який по зоровому нерву передається в головний мозок, де формується зображення у неперевернутому вигляді.
• Чому людина бачить як віддалені предмети, так і ті, що поряд?
Це відбувається тому, що в разі зміни відстані до предмета кришталик змінює кривизну, тобто змінює свою оптичну силу.
Акомодація – це здатність кришталика змінювати свою кривизну в разі зміни відстані до розглядуваного предмета.
Відстань найкращого зору – це найменша відстань, на якій око бачить предмет практично не напружуючись.
Для людини з нормальним зором відстань найкращого зору дорівнює приблизно 25 см. Саме на цій відстані така людина тримає книжку.
3. Вади зору
4. Кут зору
Обсяг зорової інформації про предмет, одержуваної оком, визначається кутом зору.
Кут зору – це кут із вершиною в оптичному центрі ока, утворений променями, які напрямлені на крайні точки предмета.
=h/d=H/F
h – розмір предмета
H – розмір зображення на сітківці ока
d – відстань від предмета до ока
f – відстань від оптичного центра до зображення
F – фокусна відстань
– кут зору
O – оптичний центр оптичної системи ока
Важливу роль в одержанні зорової інформації про предмет відіграє також роздільна здатність ока. Дві точки зображення сприймаються роздільно, якщо потрапляють на дві різні світлочутливі клітини ока.
Роздільна здатність ока визначається мінімальним кутом зору min, за якого дві точки зображення сприймаються роздільно.
Зі зменшенням освітленості роздільна здатність ока зменшується.
Щоб детально розглянути предмет, треба збільшити кут зору. Це досягається за допомогою оптичних приладів. За призначенням оптичні прилади можна поділити на дві групи: 1) прилади для розглядання дуже дрібних об’єктів, які ніби збільшують об’єкт, що розглядається (лупа, мікроскоп); 2) прилади для розглядання віддалених об’єктів, які ніби наближають об’єкт (зорова труба, бінокль, телескоп).
Кутове збільшенням приладу – це відношення кута зору , отриманого за допомогою оптичного приладу, до кута зору неозброєного ока на відстані найкращого зору
Немає коментарів:
Дописати коментар